Виявляється, вишивка шовковими стрічками - дуже давній вид рукоділля. З давніх часів вузькі смужки тканини застосовувалися в повсякденному житті і господарській діяльності людей.
Вже в Давній Греції жінки вплітали у волосся смужки тканин, щоб "оживити" свій образ. Пов'язки, прикрашені золотом і коштовними каменями, впліталися у волосся в Стародавньому Римі. Крім того, кольоровими стрічками оброблявся одяг, причому кожному соціальному класу відповідав свій колір і матеріал.
В середні віки в Італії стрічками вже декорували спинки стільців і балдахіни, а також підв'язували важкі завіси, якими закривалися вікна для захисту від холоду в зимовий час. Але лише в XIV столітті почало розширюватися побутове використання шовкових стрічок. Традиції ткацтва в Ліоне і сприятливі кліматичні умови півдня Європи сприяли швидкому розвитку виробництва коштовної шовкової нитки.
Широкої популярності використання стрічок набуло у Франції на початку XVIII століття. Король Франції Людовік XIV прикрашав стрічками і коштовними каменями навіть взуття, і закликав свій двір одягатись оригінально і з вигадкою. А Людовік XV сам любив вишивати і часто дарував придворним дамам милі дрібнички, виготовлені ним самим.
Саме у ці часи і з'явилась вишивка стрічками. Спочатку знатні пані стали прикрашати свої сукні, оздоблюючи корсажі дрібними трояндочками "а ля рококо", листям і безліччю розкиданих квітів з перлинами і кришталиками. Потім настала черга білизни. Вона ставала усе більш розкішною і витонченою.
Із Франції цей вид вишивки перекочував до Англії. А звідти розійшовся по всіх країнах колишньої Британської імперії. Разом з переселенцями із Старого Світу він потрапив до Америки, де швидко завоював популярність. Розквіт мистецтва припав на 70-і роки XIX століття. На той час вишивку можна було побачити не лише на сукнях, але і на парасольках, абажурах, стьобаних ковдрах, дрібничках для будинку і капелюхах.
Після Другої світової війни інтерес публіки до всіх видів рукоділля став знижуватись. Але упродовж двох останніх десятиліть почалося відродження вишивки. Повернувся інтерес, і це мистецтво знов заграло всіма своїми гранями. Адже шити шовковими стрічками надзвичайно цікаво, це не вимагає складних пристосувань і значних витрат. До того ж, тут застосовуються прості і всім добре відомі прийоми вишивки. А об'ємний малюнок настільки привабливий, що можна, без жодного сумніву, стверджувати: найближчими роками цей вид вишивки чекає широке поширення і успіх!
Атласні стрічки і тасьми міцно увійшли і в наше повсякденне життя. Про них, зазвичай, згадують перед святами і урочистими подіями, коли виникає необхідність прикрашати. В Італії галасливі і веселі торжества, що удалися на славу, навіть називаються "Святами з бантиками".
Красива стрічка додає добре упакованому дарунку вишуканість, підкреслюючи урочистість моменту. Перев'язаний стрічкою букет виглядає не лише привабливішим, але і багатим.
Стрічки оживляють зачіску, а оброблені ними і тасьмою капелюшки, сумочки і сукні набувають так званої "родзинки". Напевно, більшість із нас завмирали від захоплення, розглядаючи весільні вбрання наречених, пишно оздоблені мереживами, стрічками і рюшами!
На Заході прийнято, готуючись до торжеств прикрашати святковий стіл всілякими бантами в тон скатертини. За їх допомогою прагнуть створити в будинку святкову атмосферу. Червоні стрічки і банти стали символом різдвяних свят. Їх прикріплюють до вхідних дверей будинків напередодні Різдва і зустрічі Нового року.
В Україні склався звичай прикрашати автомобілі весільного кортежу стрічками і перев'язувати конверти зновонародженими блакитними або рожевими стрічками.
Джерело: http://shkola.ostriv.in.ua/publication/
Джерело: http://shkola.ostriv.in.ua/publication/
